Метою курсу «Спортивна фізіологія» є формування у студентів адекватних наукових уявлень про вплив занять фізичною культурою і спортом на організм людини, основні фізіологічні стани, що виникають в процесі цих занять, а також вивчення комплексу сучасних методів, спрямованих на оцінку функціонального стану організму, його загальної та спеціальної працездатності для формування наукового світогляду майбутнього спеціаліста в галузі фізичної культури, фітнесу та рекреації.

 

Основні завдання курсу:

-        сформувати розуміння фізіологічних основ фізичної культури як навчальної та наукової дисципліни;

-        ознайомити студентів з основними теоретичними положеннями фізіології спорту, особливостями реакції основних фізіологічних систем організму на фізичне навантаження різної потужності та тривалості, а також сучасними методами оцінки функціонального стану спортсменів і фізкультурників;

-        навчити студентів оцінювати поточний функціональний стан організму спортсменів і фізкультурників, ефективність навчально-тренувального процесу або систематичних занять фізичними вправами, давати практичні рекомендації з оптимізації тренувального процесу.

-        навчити студентів аналізувати зміни рівня м’язової діяльності, зумовлені віковими особливостями спортсменів, способи підтримання адекватного рівня фізичної підготовленості за допомогою фізичної діяльності;

-        прищепити уміння використовувати набуті знання у розв’язанні освітньо-виховних завдань навчально-виховного процесу у практичній педагогічній та тренерській діяльності.

 

 

 

Вимоги до знань та умінь з курсу

Згідно з вимогами програми студенти повинні знати:

-   теоретичні основи та методологічні особливості застосування системного підходу у вивченні фізіологічних функцій та станів людини при заняттях фізичною культурою та спортом;

-        предмет та завдання спортивної фізіології;

-        фізіологічні класифікації фізичних вправ спортивної та оздоровчої спрямованості (анаеробні вправи, аеробні вправи, циклічні вправи, ациклічні вправи);

-        динаміку фізіологічних станів організму при м’язовій діяльності (передстартовий стан, впрацьовування, функцональний стан при основній роботі, стомлення, відновлення фізіологічних функцій після припинення занять фізичними вправами);

-        основні закономірності адаптаційних особливостей людського організму (види адаптації, деадаптація, перехресна адаптація, специфічні дії адаптації);

-        структуру та функції опорно-рухового апарату (м’язове волокно, міофібрила, механізм м’язового скорочення);

-        адаптаційні зміни опорно-рухового апарату людини до фізичних навантажень;

-        центральні механізми формування рухових навичок (рухова навичка, функціональна система, фази формування рухової навички);

-        особливості регуляції м’язової діяльності;

-        стан функціональних систем організму при фізичних навантаженнях;

-        обмін речовин під час м’язової діяльності (джерела енергії, енергетичні системи, система АТФ-КФ, гліколітична система, окиснювальна система, окиснення вуглеводів, жирів та білків);

-        адаптацію кардіореспіраторної системи та обміну речовин до систематичних занять фізичними вправами;

-        поняття про силові якості та вікові особливості їх розвитку (сила, силові можливості, абсолютна сила, фізіологічні критерії сили, вікові особливості силових якостей).

-        швидкість, швидкісно-силові якості та вікові особливості їх розвитку (абсолютний та відносні показники швидкості, швидкісно-силові якості, потужність, вікові особливості виховання швидкісних та швидкісно-силових якостей);

-        витривалість та вікові особливості її розвитку (витривалість, критерії витривалості, максимальне споживання кисню, аеробний процес енергозабезпечення м’язової діяльності, вікові особливості розвитку витривалості людини);

-        поняття про гнучкість та спритність, вікові особливості їх розвитку (гнучкість, критерії гнучкості, спритність, специфічні якості, способи вимірювання гнучкості та спритності, вікові особливості розвитку гнучкості та спритності людини);

-        рухову активність та здоров’я (рухова активність, види рухової активності, фізичне та психічне здоров’я, стан здоров’я населення України);

-        види оздоровчої фізичної культури (оздоровчі види гімнастики, оздоровча ходьба та біг, оздоровче плавання, їзда на велосипеді, рекреаційний туризм);

-        показання і протипоказання до використання оздоровчої фізичної культури (здоров’я людини, покази та протипокази до занять оздоровчою фізичною культурою);

-        контроль та самоконтроль у оздоровчій фізичній культурі (принципи тренувальних занять з оздоровчої фізичної культури, контроль за станом здоров’я, самоконтроль за станом здоров’я осіб, що займаються оздоровчою фізичною культурою).

 

 

Студенти повинні вміти:

-        вірно підібрати найбільш адекватні методики для дослідження фізіологічних функцій під час фізичного навантаження осіб різного віку та статі.

-        вміти вірно поставити та провести експериментальне дослідження.

-        вірно здійснити математичну обробку отриманих результатів та формувати висновки своїх обстежень щодо впливу фізичних вправ на організм людини

-        оцінити рівень фізичного стану організму за бальною системою

«КОНТРЕКС – 2» та іншими методичними підходами.

-        оцінити адаптаційний потенціал людини.

-        визначати стан фізичного здоров’я людини.

-        визначати рівень рухової активності та її вплив на стан здоров’я людини.

-        визначати фізіологічний стан кардіореспіраторної системи під час фізичного навантаження.

-        визначати анаеробну потужність.

-        визначати фізичну працездатність за індексом гарвардського степ-тесту, за допомогою методу степергометрії.

-        визначати індекс максимального споживання кисню.

-        визначати фізичне нормування навантаження для дітей та підлітків.